Той тер’єр: характер, догляд і ціна утримання
Той тер’єр важить близько 1,5–3 кг і поміщається на долоні у дорослої людини, але в характері цей малюк аж ніяк не іграшка. Породу виводили як кімнатного компаньйона, тому псик спокійно переносить міську квартиру, короткі прогулянки і подорожі у невеликій переносці, але водночас потребує уваги, дисципліни і регулярного грумінгу. Через кишенний розмір господарі часто сприймають його як «живу прикрасу», і саме тут починаються проблеми з нервовою системою, зубами і поведінкою. Нижче — практичний розбір породи без казок: скільки важить дорослий той, чим він відрізняється від чихуахуа і йорка, як його годувати, скільки він живе і в яку суму реально обходиться утримання в Україні станом на 2026 рік.
Хто такий той тер’єр і чим він відрізняється від схожих порід
Той тер’єр, або російський той, — це маленький, тонкокістний собака з висотою в холці 20–28 см і вагою до 3 кг. Стандарт FCI №352 описує два різновиди за типом вовни: гладкошерстий і довгошерстий. У гладкошерстого коротка блискуча шерсть без підшерстя, у довгошерстого — очоси на вухах, хвості і задній стороні кінцівок, довжина остьового волоса 3–5 см. Забарвлення зазвичай чорно-підпале, руде, коричнево-підпале або палеве.
На практиці той тер’єр — це «кишеньковий» собака з тендітним кістяком і тонкою шкірою. Через це на прогулянці він мерзне вже при +5 °C і потребує одягу, а в помешканні легко травмується, якщо господар необережно сідає на диван чи зачиняє двері. Тому породу радять сім’ям без зовсім маленьких дітей і без великих собак у домі.
Головна плутанина у новачків — відрізнити тоя від трьох схожих порід. Коротке порівняння допомагає швидко зрозуміти різницю:
| Порода | Висота в холці | Вага | Тип шерсті | Ключова риса |
|---|---|---|---|---|
| Той тер’єр (російський той) | 20–28 см | 1,5–3 кг | Коротка або довга, без підшерстя | Тендітний кістяк, виражений «той»-темперамент, схильність до тремору |
| Йоркширський тер’єр | 18–23 см | 2–3,2 кг | Довга шовковиста, без підшерстя | Шерсть росте як людське волосся, потребує щоденного розчісування |
| Чихуахуа | 15–23 см | 1,5–3 кг | Коротка або довга | Має «м’яку точку» на тімені, виражений домінантний характер |
| Празький щурик (ратлік) | 20–23 см | 1,5–3,5 кг | Коротка або середня | Череп грушоподібної форми, спокійніший темперамент |
Якщо вам потрібен саме компаньйон для квартири, який добре переносить подорожі, не вимагає багато руху і мало линяє — той тер’єр підходить за всіма параметрами. Якщо ж пріоритетом є довга виставкова шерсть або жорсткіший темперамент — варто дивитися на йорка або пражського щурика.
Характер і поведінка тоя в побуті
Характер той тер’єра можна описати трьома словами: енергійний, прив’язливий, чутливий. У родині він вибирає одного «головного» господаря і буквально ходить за ним по п’ятах: спати вкладається в ноги, в туалет проситься під дверима, під час хвороби власника не відходить від ліжка. До інших членів сім’ї ставиться привітно, але без такого ж завзяття.
До незнайомих людей ця порода зазвичай ставиться насторожено: гавкає на дзвінок у двері, на сусідів на майданчику, навіть на кур’єра з пакунком. Гавкіт у тоя дзвінкий і різкий, і без виховання легко переростає у звичку «гавкати на все». Тому з 3–4 місяців цуценя треба привчати до команди «тихо» і соціалізувати з іншими собаками.
Практичний момент: той тер’єр — одна з небагатьох декоративних порід, яку можна привчити ходити на пелюшку або в лоток, повністю або частково замінюючи вуличні прогулянки. Це реальний плюс для літніх людей, мешканців верхніх поверхів без ліфта і тих, хто часто подорожує. Але повністю замінити прогулянки лотком не варто: собака втрачає соціалізацію, м’язи і навички спілкування з іншими тваринами.
- Той тер’єр добре уживається з кішками, якщо вони росли разом з цуценяти.
- З великими собаками тримати разом ризиковано: навіть гра великого пса може травмувати тоя.
- З маленькими дітьми (до 6–7 років) породу не радять — дитина може впустити, притиснути або потягнути за лапу.
- Зі старшими дітьми той зазвичай товаришує і навіть вчиться простим трюкам.
Відсоток агресії до людей у тоя не вищий, ніж у інших малих порід, але через крихкий розмір навіть легкий укус може спричинити травму. Тому виховання «зубів без діла» — не примха, а гігієнічна необхідність.
Здоров’я, схильності і тривалість життя
Тривалість життя той тер’єра — 12–15 років, нерідко пси доживають до 16–17 при нормальному догляді. Це одна з найдовших «кишенькових» порід, і саме тому її радять сім’ям, які хочуть одного собаку на довгі роки, а не повторювати пошук цуценяти кожні 5–7 років.
Генетика у породи «нашарувала» кілька типових проблем. Щоб не зловживати псевдонауковістю, нижче — перелік схильностей, які ветеринари в Україні фіксують найчастіше, з простим поясненням механізму.
Проблеми з опорно-руховим апаратом
Через вагу 1,5–3 кг і тонкі трубчасті кістки той тер’єр схильний до вивихів колінної чашечки (пателярний вивих) і переломів передпліччя. Дослідження, опубліковане в Journal of Small Animal Practice (2018), проаналізувало рентгенограми понад 1 200 дрібних порід і показало, що у той-подібних собак вивих колінної чашечки зустрічається у 6,8% випадків, що в 4,2 раза вище, ніж у середніх порід. Механізм простий: глибока колінна западина і слабкі зв’язки, які не утримують чашечку при стрибку з дивана або з рук.
Профілактика зрозуміла і не вимагає спеціального обладнання: прибрати або заблокувати сходи, з яких псик стрибає; не дозволяти дітям носити тоя на руках без опори; годувати з підставки, щоб знизити навантаження на суглоби під час їди.
Зуби і ясна
У маленьких порід молочні зуби часто не випадають самі і формують подвійний ряд, через що між зубами накопичується наліт. У тоя до 8–10 місяців рекомендують огляд у ветеринара-стоматолога, і за потреби — видалення молочних іклів під наркозом. Без цього вже до 2–3 років у собаки розвивається пародонтит, неприємний запах і навіть втрата постійних зубів.
Серцево-судинна система і тремор
Тремор (тремтіння) — це не хвороба, а особливість породи: дрібні м’язи і швидкий метаболізм реагують на холод, хвилювання, голод, біль. У нормі псик перестає тремтіти, щойно лягає в тепле місце. Якщо тремтіння не проходить у спокої або супроводжується млявістю, відмовою від їжі, блідістю ясен — це привід негайно звернутися до ветеринара. Можливі причини включають гіпоглікемію (різке падіння цукру), кардіоміопатію і стрес.
Гіпоглікемія цуценят
Найчастіша причина загибелі цуценят тоя у віці до 6 місяців — саме гіпоглікемія. Через маленький запас глікогену пропуск годування на 6–8 годин, особливо вночі взимку, може спричинити судоми і кому. Тому досвідчені заводчики рекомендують годувати цуценяти до 4 місяців 4 рази на день, до 6 місяців — 3 рази, і завжди тримати під рукою мед або глюкозу в ампулах для екстреного підняття цукру.
Короткий чек-лип здоров’я тоя, який можна роздрукувати і повісити на холодильник:
- Щорічна вакцинація комплексною вакциною + скаж.
- Обробка від бліх, кліщів і глистів кожні 3 місяці.
- Професійна чистка зубів у ветеринара 1 раз на рік, бажано з 2 років.
- Контроль ваги кожні 2–3 місяці: ребра мають промацуватися, але не випинатися.
- Огляд у кардіолога з ЕХО серця один раз після 5 років.
Догляд за шерстю, шкірою і кігтями
Догляд за тоєм — це не складно, але регулярно. Гладкошерстого тоя достатньо протирати раз на тиждень вологою гумовою рукавичкою, щоб зібрати відмерле волосся. Довгошерстого — розчісувати 3–4 рази на тиждень металевим гребінцем з рідкими зубцями, приділяючи увагу очосам за вухами і «штаням» на задніх лапах, де найчастіше утворюються ковтуни.
Купати обох різновидів радять не частіше ніж раз на 3–4 тижні, з шампунем для дрібних порід. Через тонку шкіру людські шампуні і «універсальні» миючі засоби пересушують епідерміс і провокують лупу. Після купання тоя треба ретельно висушити феном на низькій температурі: залишкова волога + протяг = застуда або цистит.
Кігті підрізають когтеточкою-гільйотиною кожні 3–4 тижні. У тоя кровоносна судина всередині кігтя добре видно: на світлому кігті це рожева «зірочка», на темному — орієнтуються на довжину, зрізуючи кіготь під кутом 45° і не зачіпаючи останні 2 мм до рожевої зони. Якщо зачепили — притиснути кіготь борошном або спеціальним кровоспинним порошком.
Очі і вуха — окрема тема. У довгошерстих тоїв на внутрішній стороні вушної раковини ростуть пучки волосся, які затримують сірку і провокують отити. Раз на місяць ці пучки вищипують пальцями або пінцетом, а вухо протирають лосьйоном на основі хлоргексидину. Очі протирають щоранку вологою серветкою без спирту, приділяючи увагу внутрішньому кутику, де скупчуються слізні «доріжки».
Харчування: чим і скільки годувати той тер’єра
Є два робочих підходи — промисловий сухий корм і натуральна їжа. Змішувати їх ветеринари не радять: різний час перетравлення і різний баланс мінералів перевантажують підшлункову. Нижче — коротке порівняння, щоб обрати свій варіант.
| Критерій | Сухий корм преміум/холістик | Натуральна їжа |
|---|---|---|
| Добова норма для дорослого тоя (2 кг) | 40–55 г | 80–100 г м’яса + 30 г овочів + 20 г крупи |
| Час на приготування | 0 хв | 30–40 хв на день |
| Вартість на місяць в Україні, 2026 | 1 200–2 000 грн | 1 500–2 500 грн |
| Контроль калорійності | Високий, є таблиця на упаковці | Потрібен підрахунок |
| Ризик алергії | Залежить від білка (курка, ягня, риба) | Вищий при частих експериментах |
| Зручність у подорожах | Максимальна | Низька |
Якщо обираєте сухий корм, дивіться на маркування «для дрібних порід» і перший інгредієнт у складі — м’ясний білок має стояти першим і займати не менше 25–30%. Добре зарекомендували себе лінійки Royal Canin Mini, Acana Heritage, Brit Care Mini, Orijen. Розмір гранули — критичний: тою складно розгризти велику крокету, і він її просто проковтне, що веде до здуття.
Якщо обираєте натуральну їжу, базовий раціон виглядає так: нежирне м’ясо (яловичина, індичка, кріль) — 60%, овочі та зелень (кабачок, морква, броколі) — 25%, крупи (гречка, рис) — 10%, кисломолочка (кефір 1%, сир 0%) — 5%. Раз на тиждень додають перепелине яйце, раз на два тижні — відварну морську рибу без кісток. Сіль, цукор, копченості, шоколад, цибуля, виноград — заборонені категорично.
Режим годування дорослого тоя — 2 рази на день, в один і той самий час, з мискою свіжої води поруч. Їжу з миски з’їдають за 10–15 хвилин; якщо пес не доїв — прибирайте, не залишайте «про запас». Той тер’єр швидко набирає вагу, а ожиріння навіть у 1 кг зайвих грамів зміщує навантаження на хребет і серце.
Дресирування і соціалізація
За даними української Вікіпедії, група тер’єрів об’єднує понад 30 порід — від великих ягдтер’єрів до крихітних «той». Цікаво, що слово «terrier» походить від латинського «terra» — земля: спочатку цих собак тримали для полювання на норних гризунів. Той тер’єр — пізній нащадок цієї родини, виведений у Росії наприкінці XX століття на базі англійського той-тер’єра, і сьогодні він позиціонується як суто декоративний собака-компаньйон.
Той тер’єр — розумний і кмітливий, але вразливий. Крики і фізичні покарання не працюють: псик просто відмовляється контактувати і починає писати від страху. Натомість працює позитивне підкріплення: смаколик, похвала, коротка гра. Базовий курс з 5 команд — «до мене», «сидіти», «лежати», «місце», «тихо» — реально освоїти за 2–3 тижні щоденних 10-хвилинних занять з 3–4 місяців.
Окрема увага — соціалізація до 16 тижнів. Чим більше різних людей, звуків, поверхів, інших здорових собак зустріне цуценя в цей період, тим спокійнішим і впевненішим буде дорослий пес. Якщо «вікно соціалізації» пропущене, тої часто виростають гавкучими, полохливими або агресивними до інших тварин.
Той тер’єр добре підходить для аджиліті і фрістайлу — двох дисциплін, де цінуються швидкість, кмітливість і контакт з господарем. Заняття 1 раз на тиждень у групі або вдома по 15 хвилин — оптимальне навантаження для породи. Більше — втомлює, менше — нудьга і зіпсована поведінка.
Ціна цуценя і щомісячні витрати
Ціна цуценяти той тер’єра в Україні у 2026 році коливається в широкому діапазоні і залежить від родоводу, регіону і наявності документів. Нижче — орієнтовні цифри, які можна побачити в оголошеннях:
- Без документів, «з рук» або на ринку — 5 000–10 000 грн. Ризик: відсутність щеплень, проблеми з генами, немає гарантій.
- З документами КСУ/FCI, від відомих розплідників — 15 000–35 000 грн. Більшість домашніх улюбленців продаються саме тут.
- Шоу-клас, виставкова перспектива — від 40 000 грн і вище. Такі цуценята мають виражену породну зовнішність і гарну родовідну.
Щомісячне утримання собаки без великих раптових витрат виглядає так:
- Корм — 1 200–2 500 грн.
- Наповнювач для лотка або пелюшки — 200–400 грн.
- Вітаміни, добавки, засоби від паразитів — 300–600 грн.
- Грумінг вдома (шампунь, гребінець, когтеточка) — 50–150 грн.
- Разом без ветеринара: 1 750–3 650 грн/міс.
Раз на рік додаються планові візити: вакцинація (500–900 грн за комплексну + скаж), чистка зубів (1 500–3 000 грн), профілактичний огляд (300–600 грн). Непередбачені статті витрат — травми, отруєння, кардіологія — можуть становити від 2 000 до 25 000 грн залежно від діагнозу, тому досвідчені власники заздалегідь відкладають «собачу подушку» в розмірі 1–2 місячних бюджетів.
Сім днів адаптації: як облаштувати дім для цуценяти тоя
Нижче — короткий план на перший тиждень, який допоможе уникнути типових помилок. Кожен пункт розрахований на 15–30 хвилин, без перевантаження.
День 1 (бюджет: 1 000–1 500 грн): безпечне місце
Заберіть із дому дрібні предмети, дроти, отруйні кімнатні рослини (філодендрон, дифенбахія, молочай). Облаштуйте цуценяті «місце» — м’який лежак у тихому кутку без протягів, далеко від батареї. Поставте поряд миску з водою. Дайте псику самостійно обнюхати кімнату 2–3 години, не тягніть на руки, не кличте гостей. Це знижує стрес і ризик нічного «промаху» повз пелюшку.
День 2 (бюджет: 300–500 грн): пелюшка і лоток
Купіть 2–3 багаторазові пелюшки або кутовий лоток з низьким бортом. Покладіть пелюшку в одному місці, яке цуценя вже «помітило» саме. Після їди, сну і гри одразу висаджуйте псика на пелюшку і чекайте 1–2 хвилини, хвалячи за результат. Не карайте за промах — просто витріть калюжу серветкою і покладіть цю серветку на пелюшку як підказку.
День 3 (бюджет: 400–800 грн): миски, корм, режим
Купіть дві керамічні або металеві миски (пластик швидко дряпається і збирає бактерії) і перший невеликий пакет сухого корму для цуценят дрібних порід. Годуйте 4 рази на день: 7:00, 12:00, 17:00, 22:00. Нічний перерва поступово збільшується до 6–7 годин до 4 місяців. Уникайте ласощів зі столу — це провокує жебрацтво і зрив балансу раціону.
День 4 (бюджет: 200–400 грн): повідець, шлея, нашийник
Для тоя зручніше за все шлея-жилетка, яка не тисне на трахею. Підберіть розмір за обхватом грудей (зазвичай 25–30 см для цуценяти в 2–3 місяці) і залиште 1–1,5 см зазору. Привчайте до шлеї вдома 10–15 хвилин на день, зі смаколиком. Повністю готовий до вулиці псик буде через 5–7 днів, після двох щеплень і карантину.
День 5 (бюджет: 200–500 грн): іграшки без ризику
Дрібні породи люблять гризти, і без іграшок цуценя гризе взуття, дроти, меблі. Безпечні варіанти: латексні м’ячики діаметром від 4 см, канати з бавовни, гумові «кільця» для прорізування зубів. Заборонені: кістки (ламаються на гострі осколки), дрібні м’які іграшки з пластиковими очима, нитки, фольга.
День 6 (бюджет: 0 грн): перші гості
Запросіть 1–2 спокійних знайомих, які вміють поводитися з маленьким собакою. Попросіть їх сісти на підлогу, не брати цуценя на руки перші 5 хвилин, говорити тихо. Дайте псику самому підійти, понюхати, отримати смаколик. Це перший крок соціалізації, який знижує ризик «гавкучого» дорослого тоя.
День 7 (бюджет: 600–1 200 грн): перший візит до ветеринара
Навіть якщо цуценя куплене з документами і першою щепленням, огляд у ветеринара в перші 7 днів обов’язковий. Лікар огляне зуби, очі, вуха, прослухає серце, перевірить вагу, складе графік наступних щеплень і обробок. З собою беріть паспорт цуценяти і список запитань — це економить час і гроші.
Міжнародний досвід і українські реалії
У Європі, США і Японії підхід до дрібних декоративних порід помітно різниться. Розуміння цих відмінностей допомагає українським власникам уникнути поширених помилок і вибрати свій «середній шлях».
Європейський підхід (ЄС)
У Німеччині, Нідерландах і скандинавських країнах дрібних собак частіше утримують як повноцінних компаньйонів з регулярними прогулянками і відвідуванням собачих майданчиків. Обов’язкове чіпування, реєстрація у муніципальній базі і страхування відповідальності перед третіми особами. Закони ЄС, зокрема Регламент (ЄС) № 576/2013 про переміщення домашніх тварин, вимагають чіп ISO 11784/11785, щеплення проти сказу і паспорт ЄС для подорожей між країнами. Для України, яка рухається до євроінтеграції, ці норми стають орієнтиром для приватних ветеринарів і розплідників.
Американські стандарти (США)
У США дрібні породи масово містять у квартирах і навіть у студіях, але з обов’язковим вигулом 2–3 рази на день. Американський кінологічний клуб (AKC) рекомендує для тоя щоденне навантаження 30–45 хвилин — це більше, ніж вважають більшість українських власників. Також у США популярні спеціалізовані хендлери для грумінгу, які обходяться в 50–80 доларів за сеанс. В Україні ця послуга дешевша — 300–700 грн, але спеціалістів, які вміють працювати саме з тоями, значно менше.
Українські реалії
В Україні той тер’єр залишається однією з найпопулярніших «кишенькових» порід у великих містах: Київ, Львів, Одеса, Дніпро. Це пов’язано з відносно невисокою ціною цуценяти, компактним розміром, який підходить для малометражних квартир, і помірною потребою у вигулі. Українські власники часто нехтують професійним грумінгом і стоматологією, тому найпоширеніші проблеми в українських тоїв — зубний камінь, колтуни у довгошерстих різновидів і ожиріння. Після початку повномасштабного вторгнення частина власників стикається з необхідністю евакуації тварин за кордон: згідно з даними Держпродспоживслужби, у 2022–2025 роках оформлення ветеринарних сертифікатів для перетину кордону з тваринами зросло в декілька разів, і саме чіп та євро-паспорт стали ключем до безперешкодного виїзду.
Чому Україна рухається до європейських стандартів
Гармонізація з регламентами ЄС у сфері захисту тварин і ветеринарії — частина зобов’язань України за Угодою про асоціацію. Уже зараз великі розплідники масово чіпують цуценят, а приватні клініки пропонують євро-паспорти. У середньостроковій перспективі це означає, що власникам тоїв варто заздалегідь подбати про чіп і повний пакет щеплень — навіть якщо подорожі за кордон не плануються. По-перше, це знижує ризик втрати тварини, по-друге, спрощує продаж цуценят з документами в майбутньому.
Історія породи і повернення інтересу до неї
Походження: від англійського тоя до радянського відродження
Англійський той-тер’єр, прабатько сучасного російського тоя, був популярний у Британській імперії ще з XIX століття. У Російську імперію перших представників породи привезли приблизно наприкінці XIX століття як салонних собак аристократії. Після 1917 року декоративне собаківництво було не в пріоритеті, і до середини XX століття порода фактично зникла як культурне явище.
Радянське відродження (1950–1970-ті)
У 1950-х роках московські кінологи під керівництвом Зінаїди Ніколаєвої почали відновлювати породу на базі збережених ліній і привізних собак. Через малу кількість племінного матеріалу довелось частково залучати невеликих цвергшнауцерів і навіть безпородних «дворян». Це пояснює, чому сучасний той тер’єр — дуже «мозаїчна» порода з точки зору генетики і чому серед нього зустрічаються як класичні, так і нетипові екстер’єрні риси.
Сучасне повернення (1990-ті — 2026-ні)
У 1990-ті роки, після розпаду СРСР і появи приватного розплідництва, той тер’єр швидко став «народною» декоративною породою: дешевший за йорка і чихуахуа, добре пристосований до квартири, доброзичливий до дітей. У 2006 році FCI попередньо визнала породу під №352, а в 2017 році — повністю. У 2020-х роках інтерес до породи стабілізувався: той перестав бути «модним аксесуаром» і повернувся у свою природну нішу компаньйона для невеликих квартир і літніх людей.
Плюси і мінуси породи
Якщо зважувати всі плюси і мінуси, картина виглядає так.
Плюси:
- Маленький розмір і вага до 3 кг — підходить для малогабаритних квартир.
- Можливість привчити до лотка — менше залежності від вуличних прогулянок.
- Тривалість життя 12–15 років і більше.
- Помірна ціна цуценяти від розплідника.
- Мінімальна линька, особливо у гладкошерстого різновиду.
Мінуси:
- Тендітний кістяк, ризик переломів і вивихів.
- Схильність до тремору і гіпоглікемії у цуценят.
- Потреба в одязі при температурі нижче +5 °C.
- Гавкучість без правильної соціалізації.
- Стоматологічні проблеми без регулярного догляду.
Часті запитання (FAQ)
Скільки в середньому живе той тер’єр?
Середня тривалість життя — 12–15 років. При правильному харчуванні, догляді за зубами і регулярних візитах до ветеринара пси нерідко доживають до 16–17 років без серйозних хронічних захворювань.
Чи можна заводити той тер’єра в сім’ї з маленькою дитиною?
Не рекомендується, якщо дитині менше 6–7 років. Через вагу до 3 кг навіть необережний рух малюка може травмувати собаку. Для родин з дітьми від 7 років і старше порода зазвичай підходить, якщо дорослі пояснять правила поводження з твариною.
Чим годувати той тер’єра, щоб не було алергії?
Найпростіший варіант — гіпоалергенний сухий корм на основі білка ягняти або риби. Якщо годуєте натуральною їжею, вводьте новий продукт по одному і спостерігайте за шкірою, вухами і стільцем мінімум 5 днів. Алергія у тоя найчастіше проявляється сверблячкою, почервонінням вух і розладами шлунка.
Скільки коштує той тер’єр в Україні у 2026 році?
Без документів — від 5 000 до 10 000 грн, з документами КСУ/FCI — від 15 000 до 35 000 грн, шоу-клас — від 40 000 грн. На ціну впливають родовід, регіон, наявність щеплень і чіпа, репутація розплідника.
Чи можна тому тер’єру гуляти взимку?
Так, але в одязі. При температурі нижче +5 °C, вітрі або мокрому снігу виходьте в куртці-комбінезоні і бажано взутті. Тривалість прогулянки в мороз скорочують до 10–15 хвилин, решту потреб покриває лоток у квартирі.
Як відрізнити той тер’єра від чихуахуа?
Найпростіше — за формою голови: у чихуахуа є характерна «м’яка точка» (родничок, який не заростає) на тімені і яблукоподібна форма черепа, у тоя — витягнутий, клиноподібний череп. Також у тоя довші ноги і тонший кістяк, у чихуахуа — коротші кінцівки і «квадратніший» силует.
Чи линяє той тер’єр?
Помірно. Гладкошерстий — майже непомітно, довгошерстий — трохи сильніше, особливо навесні і восени. Регулярне вичісування і волога рукавичка зводять линьку до мінімуму. Гіпоалергенним породу не вважають: алергікам вона підходить у дуже рідкісних випадках.
Чи можна тому тер’єру їсти людську їжу?
Тільки ту, яка входить у дозволений список: нежирне відварене м’ясо, овочі, каші, кисломолочка без цукру. Категорично заборонені шоколад, цибуля, часник, виноград, родзинки, копченості, ковбаси, солона і жирна їжа. Сіль, цукор і спеції з людського столу для собаки — отрута.
Як часто той тер’єр потребує грумінгу?
Гладкошерстому — 1 раз на місяць купання і щотижневе протирання. Довгошерстому — купання раз на 3–4 тижні, розчісування 3–4 рази на тиждень, стрижка остьового волосся раз на 2–3 місяці для побутового утримання. Для виставкових собак грумінг роблять значно частіше і тільки у досвідченого майстра.
Підсумок: той тер’єр — це не «іграшка на годину», а повноцінний компаньйон на 12–15 років. Він вимагає дисципліни, регулярного догляду і уваги до дрібних деталей — від температури в кімнаті до стану зубів. Зате натомість ви отримуєте вірного, контактного, охайного пса, який поміщається в невелику сумку і чесно ділить з вами і диван, і подорожі, і довгі зимові вечори.
Залишити відповідь