Волонтер і підприємець із Маріуполя Михайло Пуришев 19 серпня 2026 року опублікував у соцмережах відеозвернення. У ньому він заявив, що перебуває в безпеці та не на території росії; точна локація не розкривається. Пуришев подякував за дзвінки, репости, контакти й спроби допомогти та пообіцяв «за можливості триматиме в курсі».
Хронологія подій за версією волонтера
- Липень 2026 року — співробітники ФСБ рф почали телефонувати Пуришеву з вимогою передавати інформацію про позиції ЗСУ, зокрема про іноземних військових і дислокацію корпусу НГУ «Азов». Один із дзвінків надійшов із телефона його сина, який живе в росії.
- Силовики погрожували мобілізувати сина до російської армії та відправити воювати проти України.
- Після заяви для ЗМІ волонтер вирушив маршрутом Варшава — Стамбул — Москва.
- 17 серпня — літак Пуришева приземлився в Москві (Шереметьєво) у першій половині дня.
- 19 серпня — записане відеозвернення з підтвердженням безпеки поза територією рф.
Контекст: маріупольський волонтер
До повномасштабного вторгнення Пуришев мав ІТ-компанію та нічний клуб у Маріуполі. 24 лютого 2022 року він вивіз родичів на захід України, придбав червоний мікроавтобус Mercedes з написами «волонтер» і поїхав рятувати людей з блокованого Маріуполя. Навесні 2022 року шість разів заїжджав у місто для евакуації. Його команда облаштовувала «пункти незламності» на Донеччині, де місцеві могли перекусити, помитися, підстригтися, взяти базові продукти чи ліки, зарядити телефон і зловити зв’язок. У зверненні Пуришев пояснив своє рішення словами: «ФСБ подзвонили із телефона мого сина і сказали: або ти співпрацюєш з нами, або ми вб’ємо його. Я обрав третій варіант. Поїхати до них в Росію, і що б вони не робили, мій син житиме».
Залишити відповідь